Альпи

    Дуже давно хотіла побувати у справжніх Альпах. Ми були, і не раз, в Альпах біля Відня, але це низькі Альпи, а мені хотілось побачити справжні, високі Альпи, щоб аж дух перехоплювало. Моя мрія здійснилась, 

вирішили ми відсвяткувати день Валентина в Альпах, десь 80 км від Зальцбурга, 270 від Відня. До нас приєднались ще знайомі: Ігор, Іра та Устинка. 

      Готель. Готель знаходився біля озера Grundlsee(площа 4 км кв і глибина 64 м), в нас був номер з виглядом на озеро.

 Навіть не думала що стільки часу можна провести біля вікна, та ввечері, коли Артем лягав спати (Пів 9 год), а в нас була одна кімнатка, тобто не дуже є де подітись, то ми з Володьою сиділи біля вікна, пили вино та милувалися вечірнім краєвидом (тепер знаю на що ще можна довго і довго дивитись - на те, як падає сніг). 

Ще трошки про готель: кімната була маленька, проте там була маленька кухня з плиткою, холодильником, посудом і т.д.; були зручні шафи для одягу, столик щоб їсти, ліжко, ванна,три вікна робили кімнату дуже світлою. Тобто все що можна бажати, все там було. 

Крім того в готелі була окрема дитяча кімната, де було багато іграшок, конструкторів, машинок, книжок, розмальовок тощо. 


     При готелі був ще басейн, та в нас щось не вистачило часу туди сходити, сауна, кімната для більярду, ресторан. На вулиці мангали, дитячий майданчик, літня тераса- мабуть влітку теж там супер.

    Лижі. В нас був один день на лижі, і Володя надав перевагу щоб я каталась, а він був весь день з Артемом. За це дуже вдячна своїм хлопцям, що вони дали мені чудову можливість покататись на лижах в Альпах(моя маленька мрія здійснилась). Приїхали ми в гори всі разом(20 хв від готелю), діти трошки покатались на санчатах, погрались зі снігом і поїхали в готель обідати і спати.


 Я з Ігорем лишилась кататись на лижах. Спершу піднялись на високу гору, тому що там був гарний і довгий, похилий спуск-це щоб нагадати собі як то кататись на лижах, адже вже три роки не каталась зовсім. Краєвиди на горі просто перехоплюють дух, дуже важко описати і фото теж не передадуть тої краси, скрізь гори, скелі, сніг, величезне поле огляду. 

Була можливість піднятись на гору 1875 м, але там треба було спускались по чорній трасі, а мені до того ще далеко, та й мені вистачило красоти яку я побачила з половини гори. 

Катались ми до 4 год, потім все закривається. Брали все спорядження там, дивно те, що ніякий завдаток не залишали і оплачували коли все повертали, зовсім не так як в Україні. Думали ще піти в басейн в готелі, але поки зібрались була Пів 6 год і вирішили відмінити басейн і йти вже вечеряти. Там був шведський стіл, і ще мали квиточки на келих шампанського. То і гарно повечеряли великою компанією і в пів 8 год комусь пити молочко і лягати спати. А ми з Володьою милувалися вечірнім снігопадом з нашого вікна.

    На другий день думали ще кудись заїхати по дорозі додому, та падав дощ, і ми після сніданку, 

трошки погулявши біля готелю, в 12 год поїхали у Відень. 

    Два дні та 600 км позаду, а згадка про неймовірні пейзажі та суперовий відпочинок залишаться назавжди.